- забурчати
- -чу́, -чи́ш, док., розм.Почати бурчати; обізватися бурчанням. || безос.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
забурчати
Смотреть что такое "забурчати" в других словарях:
забурчати — дієслово доконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
заворкотати — і завуркота/ти, кочу/, ко/чеш і заворкоті/ти і завуркоті/ти, очу/, оти/ш, док. 1) Почати воркотати, вуркотати, воркотіти, вуркотіти (про голубів, горлиць і т. ін.). 2) перен. Ніжно, лагідно заговорити. 3) перен., рідко. Забурчати, замурмотіти,… … Український тлумачний словник
замамротати — ротам, таш, Ол. Замурмотати, замимрити, забурмотати, забурчати … Словник лемківскої говірки
